- територія
- (частина земної кулі, ділянка землі, зайнята кимсь / чимсь), терен, простір; ареал (територія поширення чого-н.)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
територія — ї, ж. 1) Частина земної кулі, що належить певній державі або входить до складу якої небудь частини світу. || Частина якої небудь країни (область, район і т. ін.). •• Ві/льна терито/рія частина певної області, певного міста тощо, яка підлягає… … Український тлумачний словник
територіальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
територіально — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
територіально-адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови
територіально-виробничий — прикметник … Орфографічний словник української мови
територіально-відомчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
територіальний — а, е. 1) Стос. до території. Територіальна цілісність. || Пов язаний з певною територією; місцевий. •• Територіа/льні во/ди смуга моря чи океану вздовж узбережжя, що перебуває під суверенітетом прибережної держави і входить до складу її… … Український тлумачний словник
територіально-виробничий — а, е: •• Територіа/льно виробни/чі ко/мплекси економічно й соціально доцільні поєднання виробничих підприємств та їхніх систем на певній території … Український тлумачний словник
територіальність — ності, ж. Абстр. ім. до територіальний … Український тлумачний словник
територіально — присл. Стосовно території … Український тлумачний словник